Отже, ви вирішили, що хочете навчитися плавати з аквалангом. Перше, що вам дісно слід вивчити, так це те, що акваланг винайшов Ж.-І. Кусто (при безпосередній участі інженера Еміля Ганьяна) щось близько 1943 року. Відповідно аквалангом може називатися тільки те устаткування, яке випущене фірмою "Aqua Lung" (aqualung v "водні легені"), що успадкувала це право від автора.

"Для чого потрібно вчитися?" - це питання доводиться достатньо часто чути від потенційних дайверів. І справді, надивившись на те, як весело і невимушено проводять занурення товариші, що вже відучилися, у Вас може виникнути питання: "Навіщо все так ускладнювати?" Навіщо витрачати час і гроші? Для чого потрібні всі ці пластикові картки з різними незрозумілими написами, звані сертифікаціями? Для чого потрібно "сушити мізки" над таблицями, писати лог-буки і так далі, і т.п.? Одна моя знайома так мені і сказала: "Не хочу я вчитися. Я хочу просто плавати з аквалангом!"

Та все ж вчитися прійдется як мінімум по двох причинах. Підводне плавання - це таке ж серйозне заняття, як водіння автомобіля. Перш ніж виїхати на вулицю і влитися в міський потік, вам потрібно вивчити правила і освоїти техніку управління машиною. Ви можете мені заперечити, що навчитися водити машину можна і самостійно, але насправді це не так. Без досвіду їзди в реальних міських умовах Ваше самонавчання не можна вважати повним, а спроба виїхати, наприклад, в київські пробки без інструктора, гарантовано кінчиться вельми сумно. Так само і в підводному плаванні. Можна правдою і неправдою роздобути спорядження і спробувати освоїти його по книжках в найближчому водоймищі, але особисто я знаю дешевші, простіші і менш болісні способи розлучитися з життям.

Теги: інструктор, вода, дайвінг, навчання, небезпека, пірнання, сертифікат, спорт